ДОГОВІР     ДАРУВАННЯ

        За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування може бути як реальним (є укладеним з моменту передачі майна обдаровуваному), так і консенсуальним (є укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору).

Особливістю договору дарування є його безоплатний характер. Тобто за подарунок  обдаровуваний  не повинен віддавати дарувальнику  майно або грошові кошти. Якщо за договором  обдаровуваний зобов'язаний вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, це не є договором дарування.
В договорі дарування може бути обумовлений  обов'язок  обдаровуваного  вчинити певні суспільне корисні дії  або дію майнового характеру на користь третьої особи  (наприклад,  надання права довічного користування частиною будинку, який є подарунком тощо).

Дарунком можуть бути:

-рухомі речі;

-гроші (як у національній, так і в іноземній валюті);

-цінні папери;

-нерухомі речі;

-майнові  права, якими дарувальник  володіє  або  які можуть  виникнути  у  нього в майбутньому.

        Якщо даний договір є реальним, він укладається в усній формі, без письмового документу. В усній формі можуть укладатися договори дарування речей особистого користування та побутового призначення, оскільки метою є їх особисте або побутове використання і відносно невелика цінність. Додатковою гарантією  прав виступає нотаріальна форма. Навіть письмовий договір з різних підстав (наприклад, складання договору під примусом, шляхом насильства, особа не має певної цивільної дієздатності, волевиявлення не відповідає внутрішній волі тощо) може бути визнаний недійсним. Тоді право на річ гарантуватиме нотаріус, який бере на себе зобов'язання перевірити дані факти.

Відповідно до ст. 209 ЦК на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути посвідчений нотаріально.

У разі недодержання письмової форми  договір дарування майнового права, та с обов’язком передати дарунок у майбутньому є нікчемним.

Письмова форма з нотаріальним посвідченням необхідна для договору дарування нерухомої речі й валютних цінностей на суму, що перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Передання рухомих речей, які мають особливу цінність за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

Для нотаріального посвідчення договору дарування сторони мають надати нотаріусу такі документи:

- для встановлення особи та її дієздатності – паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- для юридичних осіб - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер.

- для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби - відмітка у паспорті;

-  документи про  вартість нерухомого майна, яка визначена суб'єктом оціночної діяльності.

- якщо договір укладається через представника - нотаріально посвідчену довіреність;

- якщо дарувальником є один з подружжя і дарунок належить подружжю за правом спільної сумісної власності - нотаріально посвідчену згоду іншого з подружжя.

- якщо дарунком є нерухоме майно, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності на вказане майно, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

- дозвіл органу опіки та піклування (для оформлення відчуження від імені неповнолітнього (малолітнього) в тому разі, коли він є співвласником нерухомого майна).

- довідка з ЖЕО про склад сім’ї (форма № 3)

- у разі наявності у дарувальника неповнолітньої або малолітньої дитини - довідка з ЖЕО про реєстрацію місця проживання неповнолітньої або малолітньої дитини.

Право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.

Право власності на земельну ділянку фізичних та юридичних осіб, а також право державної та комунальної власності підтверджуються державним актом, або свідоцтвом про право власності.

         Сторонами у договорі дарування  можуть бути:

- фізичні особи;

- юридичні особи;

- держава Україна;

- АР Крим;

- територіальна громада.

Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передачі майна підопічному у власність за договором дарування. Господарські товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника.  Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. В довіреності на укладення договору дарування обов'язково має бути вказано ім'я обдаровуваного (коли йдеться про фізичну особу) або найменування (коли йдеться про юридичну особу).

Дарувальник зобов'язаний повідомити обдаровуваного про всі відомі йому недоліки речі, що є дарунком, або про її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб.

Дарувальник зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком, якщо йому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і він не повідомив про них обдаровуваного.

Згідно ст. 723 ЦК договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк  або у разі настання відкладальної обставини. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

Якщо до настання строку (терміну) або  відкладальної  обставини,  встановленої  договором  дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.

Дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився. Це може бути втрата постійного заробітку, тяжка хвороба дарувальника або членів його сім'ї та інші не  передбачувані  обставини,  що  негативно  вплинули на його майновий стан.

Обдаровуваний має право у будь-який час до прийняття дарунка на підставі договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому відмовитися  від нього.

        Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Момент виникнення права власності на дарунок пов'язується з його передачею і прийняттям обдаровуваним. У договорі дарування, який є реальним, виникнення права власності в обдаровуваного співпадає з моментом укладення договору. В договорах дарування, в яких час укладення договору і передачі дарунка не співпадає (консенсуальний договір), право власності переходить від дарувальника до обдаровуваного не в момент укладення договору, а після прийняття речі останнім.

Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.

Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.

Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям подарунку. У реальних договорах дарування укладення договору і передача (прийняття) речі співпадає. Тому прийняття дарунка свідчить, що договір укладений і право власності перейшло від дарувальника до обдаровуваного. Якщо дарунок не прийнято, договір дарування не вважається укладеним. При цьому не може бути ніяких правових підстав, щоб змусити особу прийняти дарунок, якщо вона на це не дала згоди раніше. Прийняття дарунка є правом, а не обов'язком обдаровуваного. Отже, він в момент передачі речі може відмовитися від її прийняття. У разі прийняття дарунка і подальшої відмови від нього йдеться про розірвання договору дарування.

Разом з дарунком до обдаровуваного можуть перейти обов'язки, встановлені договором дарування. Це може бути обов'язок вчинити певні дії майнового характеру на користь третьої особи або навпаки утриматися від їх вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність,  не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи.

Невиконання обдаровуваним передбаченого договором обов'язку на користь третьої особи є підставою для розірвання договору і повернення дарувальнику дарунка, а якщо таке повернення неможливе,  відшкодування його вартості, У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним виконання обов'язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов'язок.

У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину  встановлюється судом.                         

     За довіреністю на укладення договору дарування квартири, будинку, автомобіля тощо представник повинен укласти договір дарування чітко визначеного майна.

 

Ст. 720 ЦК України передбачає, що зазначення у довіреності імені обдаровуваного є обов'язковим. У противному випадку цей договір буде визнаний нікчемним. У тексті довіреності  мають бути зазначені місце і дата її складання, прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), реєстраційний номер облікової картки платника податків,  місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника й особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають. 

Всі матеріали на цьому сайті є об’єктами права інтелектуальної власності, яке захищається відповідно до законодавства.  Публікація і розповсюдження змісту матеріалів розміщених на сайті (в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося) дозволено тільки при наявності гіперпосилання - для електронних видань, а також при наявності назви «Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області» - в паперових виданнях.

Угору