Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області, роз’яснює наступне.

Відповідно до підпункту „г” пункту 7 частини 2 статті 5 даного Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення№ 1702-VII від 14.10.2014 (далі –Закон), нотаріуси є спеціально визначеними суб’єктами  первинного фінансового моніторингу.

Статтею 24 Закону встановлюється відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом

    Згідно частини першої вказаної статті особи, які винні у порушенні вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 статті 24 Закону визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, до нього застосовуються такі штрафні санкції, у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для субєктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами (зокрема для нотаріусів):

- за порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації, вивчення клієнтів (осіб) у випадках, передбачених законодавством;

- за невиявлення, несвоєчасне виявлення та порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу;

- за порушення обов’язків, визначених цим Законом та/або нормативно-правовими актами у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та не зазначених в абзацах другому - шостому цієї частини.

Штрафні санкції, передбаченні частиною 3 статті 24 Закону, у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами (зокрема для нотаріусів):

- за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством;

- за порушення порядку зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

- за неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі написані в них відомості, на запит суб’єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для виконання ним функцій з державного регулювання і нагляду відповідно до цього Закону, або втрату документів (у тому числі інформації про рахунки або активи).

У разі вчинення суб’єктом первинного фінансового моніторингу (крім банків, філій іноземних банків) двох або більше порушень (у тому числі повторних порушень) вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, штрафні санкції накладаються в межах більшого розміру штрафу, встановленого за вид порушення з числа вчинених.

Повторне (повторні) порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюджен ня зброї масового знищення, тобто порушення, вчинене протягом трьох років після дня виявлення суб’єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, аналогічного порушення, за яке до суб’єкта первинного фінансового моніторингу прийнято рішення про застосування санкції відповідно до цього Закону, тягне (тягнуть) за собою накладення штрафу для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що нотаріус виступає безпосередньо як суб'єкт первинного фінансового моніторингу і санкції на нього накладаються відповідно до ст.24 Закону, то він не може бути притягнений до відповідальності як фізична (посадова) особа згідно з статтями 166-9 та 188-34 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім застосування фінансових санкцій за два і більше будь-яких повторних порушень, вчинених суб’єктом первинного фінансового моніторингу, до нього додатково може бути застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензії або іншого спеціального дозволу на право провадження певних видів діяльності.

У разі порушення посадовою особою суб’єкта первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму або фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, суб’єкт державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, може відповідно до закону прийняти рішення про застосування до суб’єкта первинного фінансового моніторингу санкції у вигляді тимчасового відсторонення такої посадової особи від посади до усунення порушення.

Виходячи із частини 8 статті 24 Закону санкції до суб’єктів первинного фінансового моніторингу, передбачені цією статтею, застосовуються суб’єктами державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону здійснюють функції з державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу (Міністерство юстиції України/управління юстиції), протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення, у порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу.

З метою унормування механізму застосування санкцій наказом Міністерства юстиції України від 28.05.2015 № 810/5 затверджено Порядок розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій (далі - Порядок).

Відповідно до Порядку факти порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу виявляються посадовими особами Мін’юсту/управлінь юстиції під час здійснення нагляду за діяльністю Суб’єктів, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок. За результатами перевірки членами робочої групи Мін’юсту/управління юстиції складається акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – Акт перевірки).

Акт перевірки Суб’єкта, документи, які підтверджують факти порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, заперечення до Акта перевірки (за наявності) та інші матеріали перевірки подаються для розгляду та прийняття відповідного рішення комісією Мін’юсту/управління юстиції з питань застосування санкцій за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу (далі – Комісія Мін’юсту/управління юстиції).

Справа про порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу розглядається за участю Суб’єкта, відносно якого розглядається справа, чи його керівника та/або представника.

Мін’юст/управління юстиції повідомляє Суб’єкта про дату та час розгляду справи про порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати її розгляду.

За результатами розгляду матеріалів справи про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері фінансового моніторингу, Комісія Мін’юсту/управління юстиції у строк до двох місяців після порушення провадження у справі приймає рішення про застосування санкцій до Суб’єкта або про закриття провадження у справі, яке оформлюється відповідною постановою.  

Постанова про застосування штрафних санкцій або про закриття провадження у справі вручається Суб’єкту (його уповноваженому представнику) або надсилається за місцезнаходженням Суб’єкта рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше десяти робочих днів з дня її винесення.

    Відповідно до пункту 29 Порядку Постанова про застосування штрафних санкцій підлягає виконанню Суб’єктом  протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня її отримання, про що письмово повідомляється відповідно Мін’юст/управління юстиції. Після перерахування суми штрафу Суб’єкт надсилає відповідно Мін’юсту/управлінню юстиції копію квитанції або іншого платіжного документа про сплату штрафу. Зазначена копія документа підшивається до справи.

   Крім санкцій, визначених статтею 24 Закону, статтею 209-1 Кримінального ко­дексу України встановлена кримінальна відповідальність нотаріуса за умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

   Так,  відповідно  до ст. 209-1 КК України, умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, якщо такі діяння заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Розголошення у будь-якому вигляді інформації, яка відповідно до закону надається спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

На підставі вищевикладеного, Вам необхідно дотримуватися Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Порядоку розгляду справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування санкцій, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 28.05.2015 № 810/5. 

Угору