ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ СПАДЩИНИ

Спадкоємцям, котрим уперше довелося відвідати нотаріальну контору маючи намір оформити спадкові права призначена ця стаття для пояснення необхідних дій з точки зору нормативних актів України.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

До складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Акцентую увагу на обов’язках та на тому, що прийняття або відмова від спадщини мають місце у відношенні всієї спадщини, спадкоємець не може прийняти одну частину спадщини (наприклад права), а від другої частини відмовитися (від обов’язків).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців з часу відкриття спадщини (дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має в строк у шість місяців (ст. 1270 ЦКУ) подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо він такої заяви не подав протягом шести місяців, він вважається таким, що спадщину не прийняв.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст. 1221 ЦКУ).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування отримують спадкоємці за законом в порядку черговості, визначеною у статтях 1261 - 1265 ЦКУ. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Спадкоємець, на підставі ст.  66 Закону України "Про нотаріат", має право отримати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину - це процесуальний нотаріальний акт, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців.  

Видача свідоцтва про право на спадщину за загальним правилом проводиться нотаріусом після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини на підставі заяви спадкоємців.  Процесуальний строк у шість місяців встановлюється для того, щоб нотаріус у достатній мірі зумів перевірити всі підстави для видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину (встановити факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, визначення кола спадкоємців, визначення частки спадкового майна, яка належить кожному із спадкоємців).

При видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, нотаріус зобов'язаний вчинити ряд нотаріально процесуальних дій:

  • наявність підстав для закликання для спадкоємства, якщо спадкування відбувається за законом, наявність заповіту, а також надати йому правову оцінку, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача;

  • перевірити на підставі правовстановлюючих документів належність спадкодавцеві нерухомого майна та проведення реєстрації права власності в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно;

  • перевірити відсутність заборони або арешту цього майна тощо.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них окремо із визначенням імені та часток у спадщині. Виходячи з позицій охорони прав спадкоємців, нотаріус, у разі коли свідоцтво про право на спадщину видається не всім спадкоємцям і не на все спадкове майно, зобов'язаний в тексті свідоцтва зазначити, яка частка спадщини залишається відкритою. 

Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину підлягають обов'язковій реєстрації в Спадковому реєстрі. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  нотаріус як спеціальний суб’єкт в день видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводить державна реєстрація прав у Державному реєстрі речових прав.

Разом з тим, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.  Тому отримання свідоцтва про право на спадщину є правом спадкоємця, яке він може здійснити в будь-який час.  Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, адже, прийнявши спадщину в порядку, передбаченому ст.ст.  1268, 1270 ЦКУ, він забезпечив своє право на отримання свідоцтва в майбутньому.

 

 

 

       Грудницька Ірина Миколаївна

Приватний нотаріус

Миколаївського міського нотаріального округу

м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 51, оф. 4

тел. (0512) 71-78-76, 55-07-12

Свідоцтво №8008, вид. Міністерством Юстиції України 30.12.2009 р.

 

 

Угору