ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ ЗА УЧАСТЮ ПЕРЕКЛАДАЧА, СУРДОПЕРЕКЛАДАЧА

Переклад - це процес відтворення письмового тексту або усного вислову засобами іншої мови. Переклад є одним із найважливіших шляхів взаємодії національних культур та дієвим способом міжкультурної комунікації. Метою будь-якого перекладу є передача повідом¬лення інформації з однієї мови (оригіналу) на іншу мову (переклад). Перекласти - це означає точно й повно висловити засобами однієї мови те, що вже зафіксовано засобами іншої мови у нерозривній єдності змісту та форми. Перелік нотаріальних дій, що вчиняються нотаріуси, включає в себе нотаріальну дію по засвідченню вірності перекладу з однієї мови на іншу.
Нотаріальне діловодство в Україні здійснюється державною мовою. Законом України «Про засади державної мовної політики» визначено, що державною мовою України є українська мова. Якщо особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не володіє державною мовою, за її заявою тексти нотаріально оформлюваних документів мають бути перекладені мовою, якою вона володіє. Переклад може здійснюватися як в усній, так і в письмовій формі.
На території нашої області дуже часто виникає необхідність перекладати для громадян тексти нотаріально оформлюваних документів з української мови на російську мову. Це обумовлено тим, що на території Миколаївської області та в місті Миколаєві регіональною мовою є російська мова. Як правило, такі переклади (з української мови на російську чи навпаки) здійснюються усно безпосередньо нотаріусом, про що нотаріусом обов'язково зазначається в посвідчувальному написі.
Засвідчення вірності перекладу документа вчиняється нотаріусом за усним зверненням заінтересованої особи, або за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії.
Засвідчення вірності перекладу може здійснюватися не тільки одночасно з вчиненням іншої нотаріальної дії, але і як окрема нотаріальна дія.
Згідно зі статтею 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ. Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем.
Необхідно звернути увагу на те, що при засвідченні вірності перекладу, що зроблений нотаріусом особисто, та/або при засвідченні справжності підпису перекладача, нотаріуси засвідчують вірність перекладу лише документів. Тобто, надані нотаріусу тексти, повинні відповідати вимогам, що встановлені законодавством до документів, а саме:
- обов'язкове надання для перекладу оригіналів документів чи копій, засвідчених в установленому законом порядку;
- документ повинен мати юридичне значення;
- документ повинен не суперечити закону;
- засвідчення документу не заборонено законом;
- іншим вимогам до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії, відповідно до Глави 8 Розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

При засвідченні вірності перекладів документів, що складені за межами України за участю іноземних властей або які від них виходять, нотаріусу необхідно звернути увагу на наявність на таких документах відмітки щодо їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України, тобто пересвідчитись, що документ відповідає законодавству країни, яка його видала, та підписи іноземних посадових осіб є справжніми. Засвідчувати вірність перекладів документів, що видані іноземними державами, без їх легалізації можливо лише у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Відповідно до вимог, що встановлені Законом України «Про нотаріат», засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу вчиняється особисто нотаріусом. Лише у разі, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем. І в цьому випадку нотаріус засвідчує не вірність перекладу, а справжність підпису перекладача. Справжність підпису перекладача засвідчується нотаріусом за правилами, що встановлені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
При вчиненні нотаріальної дії за участю перекладача нотаріусу необхідно встановити його особу та перевірити його кваліфікацію як перекладача. Нотаріус не може перевірити знання та рівень володіння мовою перекладача, але зобов'язаний перевірити кваліфікацію перекладача згідно з наданими ним документами. Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію, тобто надати підтвердження наявності підготовки, професійних знань, майстерності та досвіду, що дають можливість йому належним чином виконувати завдання з перекладу. Питання щодо кваліфікації перекладача є вкрай важливим.
Положенням про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) передбачено, що підготовка кваліфікованих робітників здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями згідно з відповідними освітньо-професійними програмами (Положення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 677 від 23.04.99 та № 1482 від 13.08.99, № 538 від 07.08.2013).
Слід звернути увагу на те, що проходження курсів іноземних мов не супроводжується присвоєнням кваліфікацій. Отже, єдиним документом, що підтверджує кваліфікацію перекладача, може бути тільки документ про здобуття повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста або магістра, і засвідчується відповідно дипломом спеціаліста або дипломом магістра із зазначенням спеціальності - переклад (Перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 27.08.2010 р. № 787, втратила чинність 01.09.2015 на підставі Постанови КМ № 266 від 29.04.2015).

При вчиненні нотаріальних дій у нотаріальному процесі може брати участь сурдоперекладач. Сурдоперекладач - це перекладач жестової мови (інша назва професії - перекладач-дактилолог), який є проміжною ланкою в комунікації чуючих та глухих осіб, фахівцем, який здійснює переклад між словесною мовою та жестовою мовою в прямому та зворотному напрямках, що включає в себе як усний (синхронний, послідовний), так і письмовий переклади.
Залучення до вчинення нотаріальних дій перекладачів жестової мови обумовлена виконанням нотаріусом обов'язку щодо встановлення намірів сторін вчиняти правочин та має на меті дотримання загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочинів, що визначені статтею 203 Цивільного кодексу України. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом спілкування нотаріуса з учасниками правочину та встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін.
Згідно з Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України обов'язковість присутності особи, яка володіє технікою спілкування з глухою, німою або глухонімою особою, встановлена лише для випадків, коли глуха, німа або глухоніма особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписати документ. Порозумітись з письменною особою, яка має вади слуху можливо, але на практиці це вкрай важко виконати у зв'язку з тим, що через особливості сприйняття значна частина глухих має аграматизм (аграматизм - порушення розуміння і вживання граматичних засобів мови). При вчиненні нотаріальної дії для фізичної особи з вадами слуху участь перекладача жестової мови (сурдоперекладача) зумовлена необхідністю встановлення нотаріусом волевиявлення такої фізичної особи, встановлення відсутності примусу, а також відсутності у особи заперечень щодо кожної з умов правочину, встановлення дійсних намірів та розуміння значення, умов правочину та його правових наслідків.
Глухих людей в Миколаївській області приблизно 1800 осіб (Миколаїв - 1000 осіб, Миколаївська область - 800 осіб). На обслуговування їх потреб у місті Миколаєві працюють перекладачі: Шульга Світлана Жоржівна, Абакумова Тетяна Олександрівна, Миснікова Тетяна Іванівна та Симирякін Олексій Миколайович.
На офіційному сайті www.utog.org Українського товариства глухих (скорочена назва - УТОГ) розміщено:
- Єдиний Реєстр діючих перекладачів жестової мови глухих, атестованих Українським товариством глухих, що містить прізвище, ім'я та по батькові перекладача, номер посвідчення, термін його дії, інформацію щодо кваліфікаційного рівня перекладача та регіон обслуговування;
- зразок посвідчення перекладача жестової мови;
- зразок сертифікату про присвоєння кваліфікації «Перекладача жестової мови глухих».
Інформацію щодо перекладачів жестової мови, які працюють в Миколаївській області, можливо отримати в Миколаївській обласній організації УТОГ, що знаходиться за адресою: 54030, м.Миколаїв, вул.Кузнецька, 81А, тел./факс (0512) 53-57-07, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .
Підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів за професією "Перекладач жестової мови" здійснює Навчально-відновлювальний центр УТОГ (НВЦ УТОГ) за ліцензією Міністерства освіти та науки України.
Відповідно до «Положення про атестацію перекладачів жестової мови» затвердженого Постановою Президії ЦП УТОГ №222 від 30.08.2016 атестація перекладачів жестової мови є обов'язковим засобом підтвердження рівня професійної майстерності та здійснюється не рідше одного разу на 3 (три) роки.
За результатами атестації Комісія приймає рішення про надання перекладачу жестової мови допуск до здійснення професійної діяльності у юридичній сфері (нотаріальні, слідчі дії, участь в судових засіданнях тощо) із наданням відповідного документа.

При вчиненні нотаріальних дій за участю перекладача, в тому числі перекладача жестової мови (сурдоперекладача), нотаріус має керуватися вимогами статті 79 Закону України «Про нотаріат», глави 9 Розділу І та глави 8 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також Правилами ведення нотаріального діловодства.
При засвідченні вірності підпису перекладача, в тому числі перекладача жестової мови (сурдоперекладача), нотаріус повинен встановити особу перекладача та особу громадянина, для якого вчиняється такий переклад. При цьому перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, що підтверджує його кваліфікацію.
Документи, що підтверджують кваліфікацію перекладача, записуються в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій у графах 3 - 5 (п. 7.40 Правил ведення нотаріального діловодства).
Якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчиняється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. Переклад, що розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується та скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Переклад робиться з усього тексту документа і закінчується підписом перекладача та підписом особи, в тому числі особи з вадами слуху, для якої вчиняється такий переклад.
Особа, що не володіє мовою, якою виготовлений документ, підписується тією мовою, якою вона володіє.
Під текстом документа з проставленими підписами перекладача та особи (особи з вадами слуху), для якої вчиняється такий переклад, нотаріусом вчиняється посвідчувальний напис про відповідну нотаріальну дію та про засвідчення справжності підпису перекладача.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 8 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України справжність підпису перекладача засвідчується за загальними правилами засвідчення справжності підпису, що встановлені Главою 7 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Згідно з пунктом 7.20 Правил ведення нотаріального діловодства при одночасному вчиненні будь-яких нотаріальних дій з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача та/або засвідчення вірності письмового перекладу документа нотаріусом вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер.

Особливу увагу треба звернути нотаріусу при посвідченні заповіту фізичної особи, яка є глухою, німою або глухонімою, або не володіє державною мовою. Так, окрім залучення перекладача, зокрема перекладача жестової мови, при посвідченні заповіту, вимогами цивільного законодавства встановлено, що у разі, коли особа через фізичні вади не може сама прочитати текст заповіту, таке посвідчення має відбуватися за участю не менш як двох свідків (статті 1248, 1253 Цивільного кодексу України). Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси застосовують посвідчувальні написи за формами, встановленими Правилами ведення нотаріального діловодства (Додаток 25). У випадках відсутності необхідних посвідчувальних написів, які б відповідали вчинюваній нотаріальній дії, нотаріус може застосовувати ту з форм, яка найбільше відповідає змісту вчинюваної нотаріальній дії, із застосуванням окремих елементів інших посвідчувальних написів. У зв'язку з тим, що Додаток 25 до Правил ведення нотаріального діловодства не містить форми посвідчувального напису щодо засвідчення справжності підпису перекладача жестової мови (сурдоперекладача), вважається можливим застосувати елементи форми № 61.

Таким чином, особа, яка не володіє державною мовою, а також особа, яка є глухою, німою або глухонімою, не обмежені в праві звернутися до нотаріуса за вчиненням відповідної нотаріальної дії, та мають можливість ознайомитись зі змістом нотаріально оформлюваного документа, як за допомогою нотаріуса, так і за допомогою перекладача (сурдоперекладача).

 

ДОДАТОК 1
Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини з перекладом на жестову мову

Заява надійшла
______________року Приватному нотаріусу
Миколаївського міського нотаріального округу
Петрову М.І.
Спадкова справа №_______________
Іванової Світлани Петрівни,
реєстраційний номер облікової
картки платника податків
2222222222, зареєстрована та
проживаю: м.Миколаїв,
вул.Пушкінська, буд.35, кв.68,
паспорт: серія...., виданий ....


З А Я В А

«12» лютого 2017 року помер мій чоловік - Іванов Іван Іванович, який був зареєстрований та постійно проживав в м.Миколаєві, вул.Пушкінська, буд. 35, кв. 68.
На день смерті спадкодавця залишилося майно:
- частка квартири, що розташована за адресою: м.Миколаїв, вул.Пушкінська, буд. 35, кв. 68.
Крім мене є спадкоємець - дочка померлого, Іванова Ганна Іванівна, яка зареєстрована в м.Миколаєві, вул.Пушкінська, буд. 35, кв. 68, інших спадкоємців немає.
Цією заявою я відмовляюсь від прийняття спадщини, що залишилася після смерті мого чоловіка на користь дочки померлого - Іванової Ганни Іванівни.
Мені нотаріусом роз'яснено, що відповідно до ст. 1223 ЦК України, у спадкоємців за законом право на спадкування виникає у разі відсутності заповіту, а також зміст ст. 1273 ЦК України, що заява про відмову від спадщини є безумовною і беззастережною та може бути відкликана протягом строку встановленого для прийняття спадщини.
Зміст ст.ст. 225, 229-233, 1223, 1241, 1268-1270, 1273-1275 Цивільного Кодексу України мені нотаріусом роз'яснено.
Восьмого травня дві тисячі сімнадцятого року.
Текст цієї заяви перекладено на жестову мову перекладачем Абакумовою Тетяною Олександрівною.

Підпис перекладача________________________________________________

Підпис ___________________________________________________________


Місто Миколаїв, Україна, восьмого травня дві тисячі сімнадцятого року.
Я, Петров М.І., приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу, засвідчую справжність підпису Іванової Світлани Петрівни, який зроблено у моїй присутності.
Особу Іванової Світлани Петрівни, яка підписала документ, встановлено, її дієздатність перевірено.
Переклад тексту документа на жестову мову зроблено перекладачем Абакумовою Тетяною Олександрівною, справжність підпису якого засвідчую.
Особу перекладача встановлено, його(її) дієздатність та кваліфікацію перевірено.

Зареєстровано в реєстрі за №
Стягнуто плати згідно зі ст. 31 Закону України «Про нотаріат».
Приватний нотаріус

 

 

Приватний нотаріус Первомайського районного нотаріального округу

Ткаченко Н.В.

Угору