Функціонування Єдиного реєстру боржників

 

Статтями 8, 9 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 (далі – Закон) передбачено функціонування Єдиного реєстру боржників.

Єдиний реєстр боржників – це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

До реєстру боржників вносяться дані про фізичних та юридичних осіб, яких судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи) визнано боржниками і стосовно яких відкрито виконавче провадження. При цьому, не підлягають внесенню відомості про боржників, які є державними органами, органами місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та за рішенням немайнового характеру.

За приписами частини 3 статті 9 Закону, нотаріуси, органи, що здійснюють реєстрацію майна, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до яких з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся боржник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, у разі відсутності у них інформації про накладення арешту виконавцем на кошти або майно боржника зобов’язані відмовити у вчиненні реєстраційних дій та в день звернення боржника повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про майно, щодо відчуження якого звернувся боржник. Виконавець, у свою чергу, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно в порядку, визначеному статтею 56 Закону, та направити відповідну постанову нотаріусу, органам, що здійснюють реєстрацію майна, не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Водночас слід наголосити на тому, що укладення протягом строку, зазначеного в частині 3 статті 9 Закону, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України (режим доступу: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors).

Проте, реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:

1) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи;

2) найменування органу або прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;

3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім’я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти виконавця;

4) номер виконавчого провадження;

5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).

Пошук інформації через веб-сайт здійснюється за такими параметрами:

v    прізвище, ім’я, по батькові (за його наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника - фізичної особи;

v    найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для юридичної особи - боржника.

Варто відзначити, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, нотаріуси при посвідченні правочинів щодо відчуження у будь-який спосіб майна зобов’язані враховувати вимоги статті 9 Закону.

 

 

 

 

Угору