Охорона прав на житло малолітініх та неповнолітніх дітей ( Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Козленок С.І.) — Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області ГТУЮ
ГОЛОВНЕ ТЕРИТОРIАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ
У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Офіційний сайт
54020, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107, тел./факс (0512) 47-41-28, E-mail: info@mk.minjust.gov.ua

                   Охорона  прав на житло   малолітніх та неповнолітніх дітей.

 

      02 червня 2005 року за №2623-IV був прийнятий закон України „Про соціальний захист бездомних громадян і безпритульних дітей” який набув чинності з 01 січня 2006 року.

      Цим законом, Сімейним кодексом України та Законом України „Про охорону дитинства” передбачено, що держава  охороняє та захищає права і інтереси дітей при вчинені правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і законних інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно житлових приміщень.

      При здійснені будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна  згода органу опіки та піклування.

В ч.4 статі 12 Закону мова йде про правочин стосовно  нерухомого майна, припис цієї норми стосується лише такого нерухомого майна, як житло: житловий будинок ( його частка), квартира (її частка), садиба (частка садиби) та інше приміщення, призначене та придатне для постійного проживання в ньому. Підстава для застосування положень цієї норми не тільки щодо договорів купівлі-продажу, дарування, міни, ренти, а й договорів у відповідності до яких передається право володіння та/або користування житлом, так наприклад, посвідчення договір найму (оренди) житла.  Припис  ч.4 статі 12 Закону стосується не лише того житла на яке діти мають право власності, а й того житла, стосовно якого у дітей наявність право користування. Тому згідно статті 177 Сімейного кодексу України  батьки малолітньої дитини ( вважається дитина до досягнення нею 14 років) не мають право без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини, щодо її майнових прав: укладати договори , які підлягають державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житла, видавати письмові зобов’язання від імені дитини, відмовлятися від майнових прав дитини.

     І тому нотаріус при посвідченні договір відчуження квартир, житлових будинків, їх часток, якщо із поданих документів, зокрема зі змісту правоустановчого документу, довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини, вбачається, що право власності або право користування цим майном належить дитині, обов’язково витребує згоду (рішення) органу опіки та піклування. Посадові особи  органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист  прав і охоронюваних законом  інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого  майна.  При посвідченні правочинів з житлом заслуговують на увагу сервітутні права дітей, які знаходяться  на утриманні батьків.

     Що значить право дитини на проживання  чи/або користування житловим приміщенням?  Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного  з них, з ким дитина проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає. Місцем проживання фізичної особи у віці від 10 років до 14 років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. 

Частина друга статті 18 Закону України „Про охорону дитинства” роз’яснює, що діти члени сім’ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем цього житла, а до членів сім’ї власника житлового приміщення віднесено дружину (чоловіка) власника житла, їхніх дітей та батьків, а також інших осіб, якщо вони постійно проживають спільно з власником житла та ведуть з ним спільне господарство ( частина 2 статті 64 і частина 1 статті 156 Житлового кодексу України). Згідно зі статтею 405 Цивільного кодексу України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користуватися  цим житлом відповідно до закону. Отже, діти мають право  користуватися житлом, де проживають їх батьки, згідно з законом. Безпосередньо закон встановлює дані право дітей на житло у місці проживання  їхніх батьків, договором цю норму закону змінити не можна. В той же час слід врахувати, що коли батьки змінюють місце проживання, змінюється й місце проживання їхніх дітей.

 Таким чином, згода органу опіки та піклування, шляхом винесення рішення виконкому міської ради,  необхідна лише у випадку, якщо дитина є власником, або має право на користування жилим приміщенням, що відчужується. Тому, батьки малолітніх або неповнолітніх дітей, при відчуженні свого нерухомого майна ( житла), незалежно де їх дитина або діти зареєстровані та проживають, повині одержати дозвіл на відчуження нерухомого майна, шляхом винесення рішення виконавчого комітету  міської ради.

 

       Приватний нотаріус Козленок Світлана Іванівна