Серед тем до обговорення – відповідальність за вчинення булінгу. Спеціалісти відзначають, що фізичне насильство є злочином, за вчинення якого наступає кримінальна відповідальність. Зокрема, за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень відповідальність наступає з 14 років, і за це передбачено покарання у вигляді обмеження чи навіть позбавлення волі. Якщо дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, адміністративна відповідальність покладається на батьків.

Але самим покаранням за фізичне насильство неможливо охопити усі аспекти булінгу як такого. Наприклад, наразі неможливо покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують їхнього однокласника. Попри це, шкільне цькування спричиняє небезпечні довготермінові психологічні наслідки – низька самооцінка, самотність, відсутність почуття безпеки, депресія і навіть спроби суїциду.

Відзначимо, що нещодавно Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу. Зазначеним законопроектом булінг визначається, як моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення та передбачає накладення штрафу від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку, якщо ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, або вчинені відносно неповнолітнього, або вчинені з особливою жорстокістю тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти передбачає накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Угору